Лікувальні та оздоровчі Процедури

Магнітотерапія

Магнітотерапія заснована на впливі змінного магнітного поля низької частоти на весь організм пацієнта або на його частину. Під впливом цього поля тканини людського організму не намагнічуються. Але такі складові елементи тканини, як вода і елементи крові, можуть отримувати магнітні властивості.

Для лікування використовуються змінні (високо-або низькочастотні) або постійні магнітні поля. Їх можна застосовувати в безперервному або в імпульсному (переривистому) режимах. Імпульси, залежно від методу, можуть володіти різною частотою, тривалістю і формою.

Магнітотерапія є єдиним видом фізіотерапевтичних процедур, який можна застосовувати навіть під час гострої форми захворювання, при сильних болях і температурі. Він використовується з метою розсмоктування гематом і зняття запалень. Основною метою магнітотерапії можна назвати боротьбу з больовими відчуттями, особливо, з хронічним болем.

В організмі людини магнітні поля призводять до змін біологічно активних речовин – ферментів, протеїнів і нуклеїнових кислот. Вони також впливають на вільні радикали.

Можна сказати, що методи магнітотерапії впливають на організм на дуже глибоких рівнях: субмолекулярному, молекулярному і субклітинному.

Основною перевагою дії магнітного поля на людський організм є поліпшення загального стану кровоносних судин і кровообігу. Сьогодні завдяки лікуванню магнітотерапією стало можливим нормалізувати процеси метаболізму і прискорити або відновити вироблення колагену. Як і будь-яка терапевтична процедура, магнітотерапія має показання і протипоказання.

Покази та протипокази

Покази

Алергологія та імунологія

Алергічний риніт
Атопічна екзема
Атопічний дерматит
Сверблячий дерматит
Псоріаз

Велнесс

2.1. Алопеція (випадіння волосся)
2.2 Гональгія
2.3. Коксалгія
2.4. Лімфонабряк
2.5. Міалгія
2.6. Хребтовий синдром
2.7. Хребтовий синдром комбінований з спазмом.
2.8. Розтягнення.
2.9. Спазм.
2.10. Тендопатія
2.11. Трофотропна терапія у відповідності з локалізацією ураження.
2.12. Епікондиліт променевого паростка плечової кістки.

Гастроентерологія

3.1. Виразка шлунка та 12-ти палої кишки
3.2. Коліт
3.3. Панкреатит

Гінекологія

4.1. Альгодисменорея
4.2. Хронічний аднексит
4.3. Ендометріоз

Дерматологія

5.1. Алопеція
5.2. Атопічний дерматит
5.3. Атопічна екзема
5.4. Венозна трофічна виразка
5.5. Сверблячий дерматит
5.6. Контрактура Дюппіітрена
5.7. Нейродерміт
5.8. Псоріаз

Кардіологія

6.1. Атеросклероз

Лікування зубів

7.1. Апіцит
7.2. Парадонтоз
7.3. Періостит
7.4. Посттракційний біль.

ЛОР

8.1. Алергічний риніт
8.2. Синусит.

Внутрішні хвороби

9.1. Ангіопатія, облітеруючий атеросклероз
9.2. Атеросклероз
9.3. Венозна трофічна виразка гомілки
9.4. Гіпертензія
9.5. Ішемія
9.6. Ішемія верхніх кінцівок
9.7. Ішемія нижніх кінцівок.
9.8. Контрактура Дюппіітрена
9.9. Лімфонабряк
9.10. Міалгія
9.11. Міопатія
9.12. Остеопороз
9.13. Тромбофлебіт
9.14. Ювенільний поліартрит

Неврологія

10.1. Боковий поліомієліт
10.2. Мігрень
10.3. Міопатія
10.4. Невралгія трійчастого нерва
10.5. Нейродерміт
10.6. Гострий остеомієліт
10.7. Пошкодження периферичних нервів
10.8. Хребтовий синдром
10.9. Хребтовий синдром комбінований зі спазмом.
10.10. Попереково-куприковий синдром
10.11. Розсіяний склероз
10.12. Синдром Паркінсона
10.13. Спазм
10.14. Спінальна дегенерація
10.15. Тунельний карпальний синдром
10.16. Трофотропна терапія в відповідності з локалізацією враження.
10.17. Хронічний остеомієліт.
10.18. Цеврікобрахіальний синдром
10.19. Цервікокраніальний синдром.

Ортопедія.

11.1 Остит
11.2 Алопластика
11.3Алопластика, післяопераційний стан
11.4 Хвороба Бехтєрева
11.5. Артрит ревматичний
11.6. Артродез
11.7. Артродез післяопераційного стану
11.8. Артроз
11.9. Артроз хронічний
11.10. Асептичний остеоартроз
11.11. Хвороба Пертеса
11.12. Гематома
11.13. Гональгія
11.14. Гонартроз
11.15. Коксалгія
11.16. Коксартроз
11.17. Комплексний регіональний больовий синдром
11.18. Метатраксалгія
11.19. Міалгія
11.20. Послаблення тотального ендопротезу
11.21. Остеопластика
11.22. Остеопластика, післяопераційний стан
11.23. Остеопороз
11.24. Остеосинтез
11.25. Остеосинтез, післяопераційний стан
11.26. Остеохондроз
11.27. Гострий струс
11.28. Перелом
11.29. Перелом післяопераційний стан
11.30. Перелом, проблемне загоєння
11.31. Періартрит плечолопаточний
11.32. Хребтовий синдром комбінований зі спазмом
11.33. Попереково-куприковий синдром
11.34. Пролежень
11.35. Псевдоартроз
11.36. Розтягнення
11.37. Спазм
11.38. Тендопатія
11.39. Трофічна терапія відповідно до локалізації
11.40. Хронічний струс
11.41. Цеврікобрахіальний синдром
11.42. Цервікокраніальний синдром
11.43. Епікондиліт
11.44. Епікондиліт променевого паростка плечової кістки (лікоть тенісиста)

Педіатрія

12.1. Боковий поліомієліт
12.2. Остеохондроз
12.3. Енурез
12.4. Ювенільний поліартрит

Пульмонологія

13.1. Бронхіальна астма
13.2. Хронічний бронхіт
13.3. Хронічний обструктивний бронхіт

Реабілітація

14.1. Анкілозуючий спондиліт
14.2. Анкілозуючий спондилоартроз (хвороба Бехтєрева)
14.3. Артрит ревматичний
14.4. Артроз
14.5. Артроз хронічний
14.6. Хвороба Пертеса
14.7. Хронічна трофічна виразка
14.8. гематома
14.9. Ганалнія
14.10. Гонартроз
14.11. Ішемія
14.12. Коксалгія
14.13. Коксартроз
14.14. Комплексна регіональна хвороба
14.15. Контрактура Дюппіітрена
14.16. Метатарсалгія
14.17. Міалгія
14.18. Мігрень
14.19. Міопатія
14.20. Остеопороз
14.21. Остеосиндез
14.22. Гострий остеомієліт
14.23. Параліч нерва
14.24. перелом
14.25. Перелом, післяопераційний стан
14.26. Перелом, проблемне загоєння
14.27. Переартрит плечелопаточний
14.28. Хребтовий синдром
14.29. Посттравматичне відновлення
14.30. Пролежень
14.31. Псевдоартроз
14.32. Розсіяний склероз
14.33. Розтягнення
14.34. Спазм
14.35. Спінальна дегенерація
14.36. Тендопатія
14.37. Тунельний карпальний синдром
14.38. Тригімінальний, лицевий нерв
14.39. Хронічний остеомієліт
14.40. Хронічний струс
14.41. Епікондиліт (лікоть гольфіста)
14.42. Епікондиліт променевого парустка (ліколь тенісиста)

Ревматологія

15.1 Остит
15.2. Хвороба Бехтєрева
15.3. Артрит ревматичний
15.4. посттравматичне відновлення

Урологія

16.1. Роздування
16.2. Енурез

Естетична та спортивна медицина

17.1. Алопеція
17.2. гематома
17.3. Гіпертонус
17.4. Гоналгія
17.5. Міалгія
17.6. Гостре розтягнення
17.7. Гострий струс
17.8. Пролежень
17.9. Тендопатія
17.10. Епікондиліт.

Протипокази

Гіпертонічна хвороба
Аневризма аорти
Інфаркт міокарда
Інсульт, стенокардія III-IV ФК
Індивідуальна непереносимість
Тіреотоксикоз
Імплантований кардіостимулятор

Техніка проведення процедури

Під час процедури пацієнт лежить, сидить. Спеціальні магнітні індуктори прикладають до шкіри через натільну білизну або серветки. Форму та розміри випромінювачів, а також місце впливу обирають з урахуванням специфіки захворювання. Так, наприклад, під час лікування колінного суглоба два індуктора розташовують з протилежних сторін коліна. А під час проведення терапії артеріальної гіпертонії використовують котушки-соленоїди, усередину яких просять лягти пацієнта.

Зазвичай перші процедури проводять з використанням мінімальної щільності магнітного потоку, потім – через 3-5 сеансів цей показник збільшують до максимального.

Ефект від даного виду електролікування настає не відразу, а через декілька процедур, тому абсолютно виправданим є призначення курсового впливу, яке становитиме від 5 до 10 щоденних сеансів. Дана процедура триває від 10 до 30 хвилин.

Магнітотерапію можна використовувати як самостійно, так і у поєднанні з іншими фізіотерапевтичними процедурами. Доцільним вважають її призначення з електрофорезом, терапією низькочастотними струмами, УФ-випромінюванням та парафінотерапією.